зачитувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
благовістити — іщу/, істи/ш, недок., заст. 1) Дзвонити, оповіщаючи про початок церковної відправи. 2) перен., уроч. Виголошувати, зачитувати проповідь; сповіщати, повідомляти про що небудь. 3) розм. Поширювати серед людей, розголошувати що небудь … Український тлумачний словник
відчитувати — ую, уєш, недок., відчита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) тільки док.Закінчити читати лекцію, урок тощо. 2) Читати що небудь перев. нерозбірливо написане. 3) що в чому, звичайно док., перен., рідко. Помітити, зрозуміти. 4) кого, розм. Робити… … Український тлумачний словник
диктувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Проказувати, зачитувати що небудь уголос, щоб той, хто слухає, записував. 2) кому. Пропонувати що небудь для безвідмовного виконання; вказувати, наказувати. || перен. Ставити вимоги, підказувати … Український тлумачний словник
зачитати — див. зачитувати … Український тлумачний словник
зачитуватися — уюся, уєшся, недок., зачита/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) тільки 3 ос. Читатися, оголошуватися для загального відома (на зборах, засіданнях і т. ін.). 2) Читаючи що небудь, дуже захоплюватися, читати до самозабуття. || ким, чим. Захоплюватися… … Український тлумачний словник
виголошувати — виголосити 1) (публічно висловлювати промову, звернення), проголошувати, проголосити, промовляти, промовити, ораторствувати, проговорювати, проговорити, проказувати, проказати; читати, зачитувати, зачитати (доповідь, настанову тощо) 2)… … Словник синонімів української мови
зачитаний — на, не, 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зачитати, зачитувати. 2. Втомлений читанням; незвертаючи уваги на ніщо крім читання … Словник лемківскої говірки
